ЛЕКЦІЯ № 7 

Планування ведення монтажних робіт

Для успішного ведення монтажних робіт, розподілу їх за видами у визначеній послідовності й у встановлений термін - передбачене календарне планування.

Календарні графіки розділяють на: зведені загально-будівельні; квартальні; місячні; тижневі і добові.

У зведеному загально-будівельному графіку перераховані всі монтажні роботи починаючи від підготовчих і кінчаючи здачею об'єкта замовнику в експлуатацію. У графіку вказуються перелік і обсяг робіт, норми часу на їхнє виконання і їхню трудомісткість, склад бригад і кваліфікація, послідовність виконання монтажних операцій.

Квартальний і місячний графіки призначені для будівельно-монтажних управлінь і їхніх ділянок.

Тижнево-добові графіки складають для комплексних бригад з метою більш оперативного планування і кращого контролю виконання монтажних робіт. У графіках вказуються основні і допоміжні операції, причому за кожною з них закріплюють відповідального виконавця. Введення тижнево-добових графіків дозволяє ліквідувати знеосібку, завчасно знайомити членів бригади з планом робіт на наступний тиждень і щодня підводити підсумки виконання монтажних операцій.

У даний час широко застосовується нова система планування, керування і контролю монтажних робіт - за лінійними і сітьовими графіками.

Лінійний графік - простий і наочний. Користуючись ним дуже легко проконтролювати виконання монтажних робіт. Однак, якщо хід виконання операцій порушується, графік утрачає своє призначення. Основним недоліком лінійних графіків є неможливість виділення робіт, що визначають термін введення об'єкта в експлуатацію. Лінійний графік розробляється на підставі технології монтажу і є його складовою частиною. Він включає перелік операцій, виконуваних під час монтажу машин і обладнання; черговість і трудомісткість їхнього виконання, кількість людей, зайнятих на виконанні кожної операції, склад і кількість ланок, терміни провадження робіт.

При розробці лінійних графіків виконання монтажних робіт виходять з наступних основних принципів:

-      монтажний процес розділяють на окремі потоки (операції), незалежні по відношенню друг до друга;

-      з бригади формують ланки відповідно до виділених потоків, при цьому кожна ланка виконує технологічний цикл на всіх одиницях машин і обладнання послідовно і безупинно, переходячи з однієї машини на іншу в міру закінчення робіт;

-      погоджують суміжні технологічні операції в часі і виробництві з розрахунку максимального скорочення термінів робіт і забезпечення послідовного виконання операцій на протязі всього періоду монтажу обладнання;

-      роботу всередині ланки, що виконує окремий потік, будують з розрахунку забезпечення повного завантаження монтажника і застосовуваних засобів механізації.

Сітьові графіки - основа системи сіткового планування і керування, що одержали поширення у багатьох галузях народного господарства, в тому числі і в будівництві. Сітьовий графік (метод критичного шляху) дозволяє заздалегідь планувати послідовність і взаємозв'язки робіт, контролювати їхній хід, виявляти й усувати виниклі в ході монтажу затримки і відхилення, оцінювати фактичний стан робіт, від яких залежить тривалість монтажу, тобто здача об'єкта в експлуатацію.

Елементами сітьового графіка є робота і подія. Робота - трудовий процес, що вимагає витрат часу і ресурсів. Подія - факт закінчення однієї чи декількох робіт, необхідний і достатній для початку наступних. Особливістю сітьового графіка є те, що поки не буде закінчена попередня, сітьовий графік являє собою графічне зображення комплексу взаємопов'язаних робіт, виконуваних у визначеній послідовності.

Сітьові графіки можна побудувати мовою робіт чи подій.

У першому виді сітьових графіків роботи зображують стрілками, а події - кружечками (прямокутниками, квадратиками, трикутниками) з цифрами в них. У другому виді сітьових графіків роботи зображують кружечками, а події стрілками.

У сітьових графіках, орієнтованих на роботи, указують фактичні роботи, тому графіки зручніше для контролю і більш стійкі щодо додаткових зв'язків, що важливо для зміни топології сітки.

У якості вихідних матеріалів для побудови сітьової моделі використовують: креслення і розміри кошторисів, зв'язані з виконанням даного виду робіт; методи провадження робіт, передбачені проектом виконання робіт і технологічними картами; графіки постачання обладнання, металоконструкцій, нестандартизованого обладнання, монтажних заготівель і комплектуючих виробів і т.д.

Тривалість робіт при складанні сітьового графіка визначають на підставі існуючої нормативної бази. Безупинна послідовність робіт називається шляхом, довжина якого визначається сумою тривалості розташованих на ньому робіт.

Шлях найбільшої довжини між початковою і кінцевою подіями називається критичним. Його тривалість визначає термін монтажу. Розрахунок сітьових графіків полягає у визначенні критичного шляху, раннього і пізнього закінчення робіт і обчисленні запасів часу по роботах, «лежачих» не на критичних шляхах.

Застосовують наступні способи розрахунку сітьових моделей:

•  графоаналітичний;

•  табличний;

•  матричний.

Найбільше широко застосовується табличний спосіб розрахунку.

Методика розрахунку та складання лінійного графіка виконання монтажних робіт

Побудова лінійного графіка узгодження операцій по монтажу обладнання виконується в такій послідовності:

1.   Зносять у таблицю 1.1 по порядку технологічні операції виробництва заданої продукції, а також найменування і кількість обладнання для їх виконання. Згідно довідкових даних додають трудомісткість монтажу вказаного обладнання.

№ п/ п	Найменування технологічної операції	Найменування обладнання	Кількість одиниць обладнання, шт.	Трудомісткість монтажу обладнання, чол.-год.
1.
2.
3.
Всього				МТм

1.    Вибирають трудомісткість монтажних операцій та заповнюють у таблицю 2 у відсотковому співвідношенні (загальна сума трудомісткості повинна дорівнювати 100%).

2.    Визначають загальний фонд часу Ф_м на виконання монтажних робіт потоково-технологічної лінії (на практиці термін монтажу, який задається замовником). У залежності від складності та продуктивності потоково- технологічної лінії фонд має межі Ф_м = 16,2... 486год.

3.   Визначають розрахункову кількість робочих для монтажу обладнання за формулою:

Утр ₌^у_^м , (1.1)^Р Фм

де Р_р - розрахункова кількість робочих для монтажу потоково-технологічної лінії, чол.*;

У __м - загальна трудомісткість монтажних робіт для заданої потоково-

технологічної лінії, чол.-год., (таблиця 1.1);

Ф_м - загальний фонд часу на виконання монтажних робіт потоково- технологічної лінії, год.

Найменування монтажних операцій	Межі трудоміст­кості, %	Вибране значення, %
1. Підготовчі -       перевірка проектно-технічної і монтажно- технічної документації -      приймання будівель і споруд під монтаж обладнання -  виробничо-технологічна комплектація об'єкту	1,3.5 3.7..      .8 6..  .15
2. Передмонтажна ревізія обладнання і запірно- регулюючої апаратури	3...10
3. Доставка обладнання до місця монтажу	1,6.5,8
4. Установка основного обладнання	8 5 0 3
5. Збірка (установка) допоміжного обладнання	0 7 5
6. Виконання пусконалагоджувальних операцій	10...40
7. Випробування змонтованого обладнання -  випробування обладнання на холостому ходу -  комплексне випробування під навантаженням	0 5 2 .2 5 0.
Всього:		100%

1.  На міліметровому папері (формат А4) викреслюють форму графіка встановленого зразка, в яку, користуючись таблицею 1.2, заносять порядкові номери та найменування операцій відповідно до прийнятої технології монтажу обладнання, а також трудомісткість операцій (у чол.-год.) та кількість робочих для монтажу обладнання.

2.  Визначають час, необхідний для виконання і-ої операції монтажу обладнання за формулою: Г,= РС¹.²)р

де т_г - час, необхідний для виконання і-ої операції з монтажу, год;

Т_і - трудомісткість і-ої операції монтажу обладнання.

При виконанні робіт по монтажу обладнання цехів малої продуктивності кількість робочих, виконуючих дані операції Р, повинна бути в межах 2-6 чоловік. Якщо умова не виконується, то потрібно збільшити або зменшити терміни монтажу Ф_м.

3.  Креслять послідовно у масштабі (1год:10мм) відрізки часу навпроти відповідної і-ої операції по монтажу потоково-технологічної лінії.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:

1.    На підставі чого і ким розробляється проект організації будівництва переробного підприємства?

2.    На підставі чого і ким розробляється проект виконання монтажних робіт?

         3.      Основні складові частини проекту виконання монтажних робіт?

4.    Типи графіків планування ведення робіт по монтажу технологічного обладнання на об’єкті?

5.    Перелік необхідної інформації для побудови графіків?

6.    Види лінійних графіків?

7.    Призначення загальнобудівельних графіків?

8.    Призначення і зміст квартальних і місячних графіків?

9.    Необхідність розробки тижнево-добових графіків?

10. Переваги і недоліки лінійних і сітьових графіків планування ведення монтажних робіт?