Лекція 2 .  

                                                                 І. Ремонт обладнання

                                                       Тема. Загальна технологія ремонтних робіт

                                                 1. Виробничий процес ремонту обладнання

Виробничий процес ремонту – сукупність дій людей і знарядь праці, в результаті яких машина, що втратила свою працездатність, за допомогою за­пасних частин і додаткових конструкційних і неконструкційних матеріалів зно­ву має працездатний стан.

До виробничого процесу ремонту входять основні технологічні проце­си: очищення, розбирання, миття, контроль-сортування (дефектація), ремонт і відновлення деталей та спряжень, комплектування, складання, припрацювання, регулювання, обкатка та інше, а також підготовчі та супутні процеси: мате­ріально-технічне постачання, забезпечення функціонування верстатного та іншого обладнання, доставка і відправлення об’єктів, що ремонтуються (при умові транспортування об’єктів ремонтним підприємством), та інше.

Під технологічним процесом ремонту розуміють частину виробничого процесу, яка пов’язана з послідовною зміною стану об’єкту, що ремонтуєть­ся, з наступним його контролем.

Технологічний процес ремонту та відновлення деталей являє собою ча­стину виробничого процесу, пов’язаного зі зміною стану деталі: розмірів, гео­метричної якості поверхні, зовнішнього вигляду та інше. Технологічний про­цес складання являє собою частину виробничого процесу, безпосередньо пов’язану зі збиранням деталей у вузли, механізми, агрегати, машину. Техно­логічний процес ремонту машини відрізняється від технологічного процесу її виготовлення такими процесами, як підготовка машини до ремонту, очищен­ня, миття, розбирання, дефектація деталей і спряжень, що вийшли з ладу, ком­плектування нових і частково спрацьованих деталей та інше.

Процес ремонту обладнання – комплекс робіт, які виконуються у певній послідовності. Перелік основних робіт при виконанні виробничого процесу ремонту обладнання приведено на рисунку 12.11.

                                                 2.  Терміни та визначення

Технічна експлуатація - це комплекс заходів, спрямованих на нор­мальне функціонування обладнання. Ці заходи включають управління технологічним процесом, роботою агрегатів та машин та технічне обслуго­вування та ремонт машин, обладнання.

Поняття “технічне обслуговування” та ”ремонт” регламентовані. Те­хнічне обслуговування (ТО) - це комплекс операцій або операція з підт­римування працездатності або справного стану виробу під час викорис­тання за призначенням, зберіганні та транспортуванні.

Мета ТО своєчасне виявлення пошкоджень та дефектів обладнання, попередження передчасного зносу вузлів та деталей та накопичення даних для визначення обсягів ремонтних робіт їх тривалості та періодичності.

Ремонт (Р) - комплекс заходів із відновлення працездатності та ре­сурсу обладнання або його частин. Ремонт може включати й ТО.

Система технічного обслуговування та ремонту (ТОіР) - сукупність взаємопов’язаних засобів, потрібних для підтримання та відновлення якос­ті обладнання.

Періодичність (ТО) і (Р) - інтервал часу або напрацювання поміж даними (ТО) і (Р)та наступним таким самим типом або складнішим.

Періодичне (ТО) виконується через встановлений у технічній доку­ментації час або напрацювання.

Цикл (ТО) - найменший відрізок часу або напрацювання, що повто­рюється і на протязі якого у визначеній послідовності виконуються усі встановлені види періодичного ТО.

Ремонтний цикл - найменший відрізок часу або напрацювання, що повторюється і, на протязі якого у визначеній послідовності, виконуються усі встановлені види ремонту.

3.   Технічна експлуатація обладнання

Керує технологічним процесом експлуатаційний (технологічний) персонал. Його дії полягають у налаштовуванні, у дотриманні технологіч­них параметрів, виконанні робот пов’язаних із підтримкою технологічного процесу.

Порядок експлуатації обладнання регламентується експлуатацій­ними документами. Експлуатаційні документи призначаються для вивчен­ня виробу та правил його експлуатації. До експлуатаційної документації відносяться технічне описання, інструкція з експлуатації, інструкція з тех­нічного обслуговування, інструкція з монтажу, пуску, налагодження, регу­лювання, обкатки, паспорт.

Правила технічної експлуатації (ПТЕ) визначають коло обов’язків інженерно-технічного, експлуатаційного та ремонтного персоналу. Для пі­дтримання обладнання в робочому станові передбачають профілактичні огляди обладнання, усунення недоліків знайдених під час оглядів, обслу­говування на протязі робочої зміни, періодичну перевірку обладнання ін­женерно-технічними працівниками з наступним записом в агрегатний жу­рнал, ревізію та ремонт обладнання за затвердженим графіком.

                                         4.   Планування ремонтів

Технічне обслуговування та ремонт обладнання виконує змінний, черговий та ремонтний персонал.

Ремонти поділяють на поточні, середні та капітальні. Метою капіта­льного ремонту є відновлення стану машини практично до рівня, що від­повідає рівню передбаченому проектом. Метою поточних та середніх ре­монтів є підтримка на достатньому рівні працездатності машини. Поточні та середні ремонти виконуються за рахунок собівартості продукції. Капі­тальні - за рахунок амортизаційних відрахувань.

Первинним документом, що фіксує стан устаткування, результати ремонтів і терміни служби деталей у машинах, є агрегатний журнал. Спе­ціальним документом, що уточнює потрібну кількість деталей і матеріалів, а також обсяг ремонтних робіт є відомість дефектів устаткування. Відо­мість дефектів складається цехами за 5 днів до поточного ремонту і за 6 місяців до планованої зупинки агрегату на капітальний ремонт, після рі­шення заводської комісії про необхідність проведення капітального ремо­нту.

Підґрунтям для планування ремонтних робіт слугують річні й місяч­ні графіки ремонтів устаткування. Річний графік складають для кожного агрегату цеху на основі даних про стан устаткування, узятих з агрегатних журналів, вирішення, заводської комісії з обстеження агрегатів, намічених до капітального ремонту і загального заводського плану зупинки устатку­вання цеху на капітальний ремонт.

У річному графіку з точністю до однієї декади, планують огляди, ремонти, указуючи, скільки разів протягом року, коли, на який вид ремон­ту і на скільки часу повинна бути зупинена кожна машина агрегату (при розосередженому методі ремонту). Місячні графіки слугують для уточнен­ня й коригування річних графіків.

Потребу в запасних частинах установлюють на основі номенклатур­них списків кожного агрегату після підсумовування по цехах і всьому під­приємстві в цілому з метою визначення норм запасу деталей і металу, пот­рібного для їхнього виготовлення. Для деталей, термін служби яких не пе­ревищує шести місяців, і спеціальних деталей установлюють розмір най­меншого запасу.

Графіки виконання робіт бувають лінійні та мереживі. Лінійний гра­фік уявляє собою таблицю в якій наведено перелік подій та час їх прове­дення. використовують графіки постачання обладнання, руху робочої си­ли, ремонту або ремонтів, монтажу та інші. Ці графіки можуть робитись загальні для усіх виконавців та окремі для кожного окремо. На рис. 1.2 на­ведено графік спорудження механізованого току силами двох організацій

-    монтажної та будівельної на замовлення сільськогосподарського підпри- ємства.Ремонтні документи це конструкторські документи з підготовки ремонтного виробництва, ремонту, контролю якості. Ремонтні докуме­нти складають окремо для поточного (малого), середнього та капітального ремонтів. Ці документи складають на весь виріб незалежно від наявності таких документів на окремі елементи.

Ремонти машини, які б вони якісними не були, навіть коли вони від­новлюють споживчі властивості машини не спроможні відновити механіч­ні властивості усіх елементів конструкції. Процес утрати механічних та споживчих властивостей називають фізичним старінням машини. Окрім того, с часом, відбувається моральне старіння машини. Старіння не зале­жне від стану самої машини, а пов’язане із створенням нових більш доско­налих машин такого ж призначення.

Машин із кращими споживчими властивостями - машини на яких можна виробляти більш конкурентоспроможну продукцію. Тому з часом застарілу машину доцільно замінити.

При визначенні терміну використання машини треба враховувати те, що в процесі експлуатації машини її вартість у формі амортизаційних від­рахувань переноситься на вартість виробництва. Тому час експлуатації машини повинен бути економічно доцільним.

Контрольні запитання.

1.  Основні складові виробничого процесу.

2.  Умови задовільного забезпечення ремонтного господарства.

3.  Призначення ТО.

4.  Призначення ремонтів.

5.  Типи ремонтів.

6.  Від чого залежить оптимальний час експлуатації машини.

7.  Що таке теротехнологія.

 Лекція 1.

Вступ                 

   

        Спеціальність «Галузеве машинобудування» дає студенту знання, необхідні для проектування підприємств із випуску харчової продукції, забезпечення їх функціонування та розвитку. Значні обсяги продукції харчування повсякденного попиту і широкого асортименту виробляються на підприємствах малого та середнього бізнесу, серед яких найзатребуванішими є м’ясопереробні, молокопереробні, хлібопекарські тощо, які часто розміщують поблизу сировинної бази.

   Мета дисципліни – ознайомити студентів із технічним забезпеченням технологій на харчових і переробних підприємствах малої та середньої потужності. Використовуючи сучасне технологічне обладнання, важливо зберегти у складі продукції, що виробляється, максимальну кількість корисних компонентів. З огляду на це раціональна експлуатація обладнання потребує глибоких знань його особливостей і конструктивних ознак.

      Експлуатація механічного обладнання – це сукупність трьох взаємопов’язаних та взаємозумовлених процесів: технологічного, зношування, відновлення. Швидкість зношування машин та механізмів залежить від характеру технологічних впливів, дотримання правил експлуатації, від якості виконання проектно-конструкторських робіт, виготовлення, монтажу машини, дотримання та виконання у повному обсязі робіт із технічного обслуговування її ремонту. Якість процесів підтримування у робочому станові та відновлення визначається рівнем знань та розумінь законів відмов деталей, інженерного забезпечення та організації ремонтного виробництва, кваліфікації ремонтного персоналу.

        

       Зрозуміло, що головне призначення машини - це переробка сировини на готовий продукт. Виходячи з цього, викладання матеріалу почато з питань експлуатації та технічного обслуговування, як складової частини експлуатації. У процесі експлуатації машини неминуче мають місце відмови. Ці випадкові відмови у сукупності характеризують надійність машини. Аналіз випадкових відмов, дає змогу визначити менш надійні деталі, деталі та вузли, що швидше за інших зношуються. В машині різні деталі сприймають різні навантаження, мають різні запаси міцності, характер прикладення змінних навантажень може призводити до передчасного руйнування. Аналіз характеру зламу деталі надає можливості встановити причину. Результати аналізу дають напрямок пошуку шляхів відновлення, вдосконалення машини.

        Відновлення, вдосконалення машини її деталей та вузлів провадять під час ремонту. Ремонт, пов’язаний з демонтажем та складанням, монтажем окремих вузлів, агрегатів, машин.